Правильне мовне середовище.
Перебування у мовному середовищі: переваги та недоліки.
У цій статті йдеться про необхідність створювати мовне середовище, негативні та позитивні риси перебування серед носіїв іноземної мови, труднощі адаптації та інші аспекти вивчення мов під час проживання за кордоном.
Важко уявити собі кращій спосіб саморозвитку, ніж вивчення іноземних мов. Нові звуки, нові символи, нова будова фраз, новий спосіб мислення — хіба це не особистісне зростання? Це як лотерейний білет, який купуєш без особливої надії на виграш, а потім сам не віриш власним очам, що таки отримав нагороду. Ба більше, людство б не досягло нікого прогресу, якби не співпраця та бажання порозумітись. Хтось зробив перший крок та вивчив мову свого партнера і досяг своєї мети.
Досвід показує, що не кожна людина, починаючи вивчати мову, ставить перед собою ціль використовувати її для подальшого навчання за кордоном, підвищення по роботі, подорожей чи спілкування з друзями. Я часто зустрічаю студентів, які починають вивчати іноземну з простої цікавості, через милозвучність, або у якості розваги. Також вивчають мову ті, хто мріє змінити сферу діяльності. Однак, в таких випадках вивчення мови розтягується на роки, такі прекрасні роки у якості «вічного студента». Це також непогано, якщо подобається і є саме для вас найкращим способом запобігти старінню мозку. Рано чи пізно обидві категорії людей, кожна у свій час, використає шанс та продемонструє отриманні знання.
А що робити якщо ви вже за кордоном? Ви приїхали незаплановано, без мовної підготовки. Можливо вам здавалось, що перебування у країні — це найкращій способів навчитись, або усе те, що ви вчили вдома виявилось не таким корисним: і акцент не той, і важко адаптуватись до нових умов. Але якось воно буде, я ж вже за кордоном.
Постає питання чи є перебування серед носіїв мови гарантію якнайшвидшого прогресу? Шкода, але у більшості випадків ні. В першу чергу це відбувається тому, що ніхто з іноземців, навіть якщо вони ваші чоловіки чи дружини, не виправляє ваші помилки, тому що вони радіють що сяк-так порозумілися з вами та йдуть по своїх справах. Ви звикаєте говорити абияк, не дотримуючись правил граматики, за принципом «аби вас розуміли» і тим самим робите велику помилку, бо потім буде дуже важко перевчитися розмовляти граматично правильно. Пам’ятайте! Принцип «я щаслива бо мене розуміють навіть якщо я розмовляю з помилками» спрацьовує тільки на короткий термін.
В багатьох розвинутих країнах іммігрантам пропонують відвідувати так звані “мовні школи для іноземців”. Добре відомо, що такі щоденні заняття навіть є обов’язковими.
Але, не зважаючи на відвідування такої школи, яка у багатьох країнах є безкоштовною, ви все одно не будете задоволені успіхами. А все тому, що там працюють вчителі-носії мови і вони не можуть зрозуміти, як ви мислите та чому робите саме такі помилки.
Навчання, так би мовити, англійської англійською або італійської італійською не допоможе подолати мовний бар’єр, якщо ви зовсім не розумієте вчителя. Ви будете почуватись ще менш впевненими в своїх знаннях та зовсім заплутаєтесь.
Не допомагають походи по крамницях, адже в часи кас самообслуговування і безконтактної оплати ви майже не спілкуєтесь з касиром. І що вже зовсім погано — проживання поруч зі своїми «одномовцями» та уникнення спілкування з місцевими. Створивши такий собі «український» квартал. Я особисто знайома з багатьма хто прожив в Італії чи Англії понад 15 років, але так і не заговорив. Повірте, життя все рівно вас змусить. Просто одного дня ви побачите, що виконуєте одну і ту ж низькокваліфіковану роботу, стоїте на місці, відстаєте у розвитку, втрачаєте шанс жити краще тільки через те, що свого часу не створили правильне мовне середовище і все відкладали на потім...
Правильне мовне середовище — це коли ви відразу ж після вивчення основних граматичних правил, наприклад, простих часів дієслів та певної невеликої кількості іноземних слів, шукаєте спосіб їх вжити у розмові не тільки з учителем, а й з носіями мов. Не чекайте, що хтось має створити таке середовище для вас. Це можете зробити лише ви!
Заходьте на форуми, шукайте співрозмовників, знайомтесь з іноземцями, організуйте подорожі та спеціально підіть до крамниці, де є можливість поспілкуватися. Замовте тур з іноземною групою, навіть якщо ви половину не зрозумієте, це дасть можливість почути живе мовлення та навіть взяти участь у розвагах, конкурсах тощо. Розкажіть учителю про свої спроби, разом проаналізуйте помилки чи нові фрази, почуті від інших.
Не бійтесь вступати у розмову, але й помічайте реакцію, контролюйте своє мовлення. Перепитайте, якщо не зрозуміли співрозмовника. Побудуйте фразу, вживаючи знайомі слова та додавши емоцію. За можливості попросіть співрозмовника поправляти вас. Повірте, іноземці просто не знають, що ви хочете бути виправленими, і не хочуть вас образити, збити з пантелику, щоб ви не забули, що саме ви хотіли сказати. Слова не мають фізичних властивостей, їх не можна розпізнати на смак, колір та дотик, тому вони потребують повсякчасного повторення у різних ситуаціях та з різними людьми.
Спостерігаючи за успіхами своїх студентів, я помітила що тільки ті, які одразу почули мої рекомендації та шукали співрозмовників, які знайшли той баланс між сміливістю заговорити та контролем того, як саме будуються фрази, досить швидко прогресували, у них сформувався такий важливий «базовий рівень» знань, до якого з кожним днем додавались нові граматичні конструкції чи фрази.
Усім зичу успіхів.
Методист AlfaGrant
Олена Головко
